Освіта Бердянщини 2016

Формування творчої особистості шляхом використання інтерактивних технологій на уроках в початковій школі

(з досвіду роботи Рябухи І.О.)

      Одним із основних завдань сучасної освіти є формування творчої особистості дитини, розкриття  всіх  можливостей та здібностей учнів. Тому навчання треба організувати таким чином, щоб джерелом знань був не тільки вчи­тель, але й комп'ютер, телевізор, відео та й самі діти.  Завдання вчителя –  знайти  ефективні форми та методи роботи, які навчать учнів самостійно оволодівати знаннями, пізнавати себе та  інших людей. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в кон­кретних умовах, водночас думати, розуміти сутність речей, уміти ви­словити особисту думку.  Саме цьо­му  сприяють інтерактивні техноло­гії навчання.

    Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників освітнього процесу. «Сутність інтерактивного навчання, – стверджують   

 Н. Побірченко та  Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання».  Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця.   Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

   Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації .

 Актуальність педагогічного досвіду.

Інтерактивні технології навчання  дають змогу учням:

• полегшити процес засвоєння знань;
• аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;
• навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
• моделювати різні  ситуації і збагачувати власний  досвід;
• слухати іншу людину, поважати її думку, прагнути до діалогу;
• вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;
• знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

   Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх  взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

  Перспективність досвіду полягає  у розвитку творчих особистісних якостей учнів, спрямованих на формування саморозвитку та пізнавальної активності, завдяки використанню інтерактивних методів навчання.

 Теоретичне обґрунтування проблеми.

Розробкою елементів інтерактивного навчання в історії освіти України почали займатися ще в першому десятиріччі минулого століття. Подальші розробки елементів інтерактивного навчання можна знайти у працях  В. Сухомлинського, учителів-новаторів 70−80-х років (Ш. Амонашвілі,   В. Шаталова,  Є. Ільїна,  С. Лисенкової та ін.). Зокрема, В. Сухомлинський (1918—1970) закликав спеціальними заходами і прийомами підтримувати бажання учнів бути першовідкривачами. Це стало підґрунтям для виникнення теорії та практики розвивального навчання. Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різних предметів від молодшого шкільного віку до старшого. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать також  В.Гузєєву, А.Гіну, А.Фасолі,  О.Пометун та Л.Пироженко.

  Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у пошуку ефективних інтерактивних методів навчання для розвитку творчих здібностей учнів.

  Практична значущість досвіду.

 Інноваційна значущість  досвіду полягає в тому, що на основі вивчення та аналізу науково-методичної літератури, власного досвіду   були  виявлені і систематизовані найбільш ефективні інтерактивні технології для  творчого розвитку  учнів мого класу.

 Наукова достовірність досвіду.

 Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати.

  Технологія інтерактивного навчан­ня — така організація навчального процесу, за якої неможлива відмова від участі у процесі пізнання:

•     кожен учень має конкретне завдан­ня, за виконання якого він пови­нен публічно відзвітуватися;

•     від діяльності кожного учня зале­жить якість виконання поставленого перед групою завдання.

     Взаємодія учителя й учня робить усіх учасників процесу суб’єктами. Інтерактивні форми роботи допомагають приділити увагу кожному учню. Працюючи в групах чи парах, школярі самостійно розв’язують доступні для них завдання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети. Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями.   Школярі вчаться критично мислити, дискутувати, самостійно приймати рішення.

Об’єкт дослідження: вплив інтерактивних методів навчання на розвиток творчих здібностей дитини.

Предмет дослідження: інтерактивні методи навчання на уроках в початкових класах.

Мета дослідження: визначення механізму використання інтерактивних методів навчання як ефективного засобу у процесі формування творчої особистості.

Технології  застосування інтерактивних методів навчання на уроках в початковій школі.

Формування  творчої особистості і її становлення  на моїх  уроках відбувається у процесі навчання, при цьому я  дотримуюсь  таких  умов:

• створення позитивного настрою для навчання;
• відчуття рівного серед рівних;
• забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
• усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
• можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;
• вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

   Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносяться до інноваційних.

  Інтерактивні технології – це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навичок через сукупність організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають в активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату.

    Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

    Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. У своїй роботі я  надаю  максимальну  свободу розумової діяльності  учнів при побудові логічних ланцюгів.

     Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

     Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

    Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

      І найефективнішим, на мою думку, засобом досягнення мети є  інтерактивні  технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

    Застосування інтерактивного навчання на своїх уроках я  здійснюю  шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор, навчання у дискусії та  методів, що сприяють навчанню дітей. У практиці своєї роботи   перевагу віддаю таким методам та прийомам роботи:

•  при фронтальній формі роботи використовую: «Асоціативний кущ», мікрофон, "мозковий штурм”,  "незакінчене речення”;
•    застосовую  інтерактивні ігри: "Бджілки”,  "Рибки”, "Губи на замку”, "Луна”, "Слідопити", " Рольова гра”,  "Диктор телебачення”,  "Буксир”, "Драматизація”, "Обличчям до обличчя”,   гра «Так чи ні»;
•     технології навчання у дискусії:  "Обери позицію”, "Дерево рішень";
•    парне навчання (робота в парах та мікрогрупах);
•    використовую інтерактивні технології під час проведення виховних годин.

             Коли діти працюють у парах, я  пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеличкої дискусії чи аналізу. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хвилини для обміркування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єдную учнів у пари, визначаю, хто з них буде висловлюватися першим, і пропоную обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

      На уроках літературного читання   та української мови часто застосовую метод «Мікрофон», який привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання,  обговорювати проблему у загальному колі, тобто надаю змогу кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

  Для залучення  учнів до активної діяльності використовую  «Асоціативний  кущ» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

   Використання інтерактивних технологій на уроках забезпечує моїм учням розвиток мовленнєвих, розумових  і творчих навичок, формує активну життєву позицію та створює ситуацію успіху.

   На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Висновки

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Отже, на практиці необхідно використовувати інтерактивні методи в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення, формувати критичне мислення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити "відкриття”, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа Конфуція, можна сформулювати кредо інноваційного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок».

Рекомендації щодо впровадження досвіду.

Досвід має практичне значення і рекомендується для впровадження вчителями початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів на уроках та позаурочній діяльності.

Тема має перспективність дослідження у напрямку реалізації творчих здібностей учнів шляхом використання інтерактивних технологій на уроках в початковій школі.

                                                     Література

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Київ,2004.

2. Пометун Н.О., ПироженкоЛ.В. Сучасний урок.  Інтерактивні технології навчання. – Київ, 2005.

3. Пометун Н. О.,Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.-  Київ., 2002.

4. Науково-методичний журнал «Початкове навчання і виховання».

5. Вольфовська Т.О. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації //Педагогіка і психологія. – 2003. — № 3/4.  С. 141-148;
6. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання. // Початкова школа. —2006. — №3;

7. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання.

// Початкова школа. — 2006.—№8;

 8. http://prolisok.it-we.net/interaktivni-metodi-navchannya-v-pochatkovij-shkoli

9. http://oldconf.neasmo.org.ua/node/3214